Чому була придумана історія Голокосту

Джон Уер

Чому була придумана історія Голокосту

Оригінал: John Wear. Why the Holocaust Story Was Invented

Резюме

Геноцид європейського єврейства національно-соціалістичною Німеччиною багато хто вважає найкраще задокументованою подією в історії людства. Було написано десятки тисяч книг, журналів та газетних статей та проведено численні кримінальні процеси для документального підтвердження масового знищення європейського єврейства. Злочини Німеччини проти євреїв вважаються настільки унікальним злом, що термін «Голокост» був винайдений для опису передбачуваного геноциду європейського єврейства. Мене запитували: «Чому була придумана історія Голокосту? Кому вигідна ця фальсифікація історії?» Ця стаття відповість на ці запитання.

Виправдання війни з Німеччиною

Друга світова війна була найкривавішою та найруйнівнішою війною в історії людства. Багато людей запитували, чи були необхідні всі смерті і руйнування, спричинені цією війною.

Так званий Голокост був використаний союзниками для демонізації Німеччини та доказів того, що їхні військові зусилля були необхідні для перемоги над такою злою нацією.

Зі звільненням Ордруфа, Бухенвальда і Дахау американською армією та звільненням Берген-Бельзена британськими військами, великі групи західних спостерігачів вперше зіткнулися з жахами німецьких таборів. Жахливі сцени великих скупчень трупів, і змучених і хворих ув'язнених, що вижили, були сфотографовані для потомства військами зв'язку армії США. До Німеччини прилетіли відомі журналісти та політики, щоб особисто побачити жахливі докази у таборах. Жахливі сцени у німецьких таборах були використані союзниками для виправдання своєї участі у війні. [1]

Єврейський історик Роберт Ян ван Пелт пише: [2]

Для союзників відкриття таборів стало остаточним виправданням їхніх військових зусиль. У 1940 році Черчілль проголосив, що перемога нацистів принесе «нові Темні віки, зроблені ще більш зловісними за допомогою збоченої науки». Визволення таборів довело, що Черчілль не перебільшував небезпеки. І хоча Освенцім був звільнений росіянами, англійці та американці почули багато історій про цей табір.

Мережа сіоністського терору

Інститут перегляду історії (Institute for Historical Review)

Підготував Марк Вебер (Mark Weber)

Вступ

Ці нотатки документують втаємничені і злочинні дії єврейських сіоністських терористичних груп і, особливо, Ліги захисту євреїв. Специфічний акцент тут робиться на терорі — у тому числі убивствах — проти «злочинців думки», тих, хто бере під сумнів загальноприйняту історію голокосту, відносно якої шість мільйонів євреїв було методично винищено в Європі протягом Другої світової війни. Сіоністські терористи відкрито прокламують ідеологію єврейської вищості і визнають їхню готовність використовувати насильство проти тих, хто не погоджується з ними. З добре документованим фанатизмом і злочинами вони становлять серйозну небезпеку для нашого суспільства, і усіх, хто цінує волю. 

Меїр Кахане і Ліга захисту євреїв

Найбільш завзятою неурядовою сіоністською терористичною організацією є Ліга захисту євреїв. Її активісти причетні до широкого кола злочинів, і американське Федеральне бюро розслідувань неодноразово викривало її як злочинну терористичну групу.

Лігу захисту євреїв було засновано 1968 року рабином Меїром Кахане. Девід (Мартін, Меїр) Кахане народився 1932 року в Брукліні, Нью-Йорку, він був першим сином ортодоксального рабина, який був активістом сіоністського «ревізіоністського» руху Володимира Жаботинського. Жаботинський й інші лідери його структур були частими гістьми в домі Кахане, коли ще Меїр був хлопчиком. У юнацькі роки Кахане став активним членом Бейтару, Руху прихильників єврейської вищості, що його Жаботинський заснував у 1925 р. Перший арешт Кахане був у 1947 р., коли йому було тільки п´ятнадцять років, за керування атакою молодіжної групи Бейтар під час візиту британського міністра закордонних справ Ернеста Бевіна [1].

Двоє із найпалкіших прихильників Жаботинського відомі як лідери сіоністських терористичних груп і пізніше, як і прем´єр-міністри Ізраїлю: Менахім Бегін, який очолював «Іргун» (Irgun group), і Іцхак Шамір, який входив до керівництва «Зграї Штерна» (Lehi group). Шамір, наприклад, відігравав вирішальну роль в убивстві Lehi у листопаді 1944 р. британського близькосхідного посланника лорда Мойна, а у вересні 1948 р. в убивстві шведського посередника від Організації Об´єднаних Націй графа Фолке Бернадотта [2].

Єрусалимський синдром

Острів Буян

Я прожив значну частину свого життя в Ізраїлі, цій маленькій близькосхідній державі. Спочатку вона була на периферії, і я писав і боровся з реакцією, що зростала, з місцевим расизмом, з ожилою ненавистю до гоїв. Наші місцеві проблеми аж до недавнього часу мало кого хвилювали, однак нещодавно Ізраїль опинився в центрі світових подій. З причин, що ми обговоримо, виникло сплетіння компрадорських сил у Росії, імперсько-капіталістичних сил в Америці, їхніх союзників у Європі і прихильників апартеїду в Палестині. Тому моя особиста ділянка фронту — боротьба з апартеїдом у Палестині — стала одночасно передовою боротьби з російськими компрадорами та з американським імперіалізмом у його новій модній формі мондіалізму. Це сплетіння сил — незвичайний історичний вузол; розрубавши його, ми покінчимо із сучасним жорстоким капіталізмом. 

Палестина — це острів Буян, де в скриньці зберігається яйце, а в ньому — життя Кощія Безсмертного — того самого капіталізму, з яким ми боролися.

З'явився і метод якомога безболісної і безкровної ліквідації Кощія — установлення демократії в Палестині. Перетворення держави апартеїду на країну рівності і демократії виб'є ґрунт з-під ніг супротивника.

Але на острові Буяні зберігається і запорука духовного життя світу. Росії і Заходу. Адже зв'язок Росії і Палестини є нерозривним. З Палестини прийшло православ'я, яке й нині поєднує Москву і Єрусалим. Частина населення Назарета і Вифлеєма сповідує ту ж віру, що Рязань і Кострома. Москва — спадкоємиця Візантії, Третій Рим — несе важливу історичну місію захисниці православ'я, захисниці всіх православних, де б вони не жили. Про це пам'ятали російські люди в XIX столітті, коли вони складалися по карбованцю і будували у Святій землі храми і школи. Про це пам'ятали і радянські російські люди, що захищали палестинців від ізраїльського повзучого геноциду. Відтоді кожен другий палестинський лікар і кожен другий палестинський священик говорять російською мовою.

Прибічники апартеїду в Палестині поставили перед собою містичне завдання: обрубати коріння християнства. Тому вони беруть в облогу храм Різдва, руйнують стародавні візантійські церкви, спалюють Євангеліє, висилають віруючих християн. Вони організували масовий вихід росіян єврейського походження з Радянського Союзу до Ізраїлю. Організатори збиралися убити одним каменем двох зайців: підірвати Радянський Союз панічною втечею інтелігенції й одночасно зміцнити свою владу у Святій землі. Але їхній розрахунок може вийти їм боком. Недарма спустілі було після вигнання палестинців православні храми Лідди і Яффи знову повні вірних, чимало колишніх росіян знайшли місток, що веде їх до Святої землі духу. Історія не закінчилася, і «на чверть колишній наш народ» може ще відіграти позитивну роль у Палестині, якщо усвідомлює своє братерство з палестинським народом.

МІФИ ДВАДЦЯТОГО СТОЛІТТЯ: МІФ ПРО СІОНІСТСЬКИЙ АНТИФАШИЗМ

Глава з книги РОЖЕ ҐАРОДІ 

"ЗАСАДНИЧІ МІФИ ІЗРАЇЛЬСЬКОЇ ПОЛІТИКИ"

В 1941 році Іцхак Шамір зробив непрощенний з погляду моралі злочин: він проповідував союз із Гітлером, з нацистською Німеччиною проти Великобританії.

Джерело: Міхель Бар Зохар. Бен-Гуріон: озброєний пророк. Вид. Файяр, Париж, 1966, с. 99.

Коли почалася війна проти Гітлера, майже всі жидівські організації виступили на боці союзників. Деякі з найбільш відомих керівників, наприклад Вейцман, теж зайняли просоюзницьку  позицію, але німецьке сіоністське угруповання, що, насправді, в ту епоху було дуже нечисленним, зробило навпаки і з 1933-го до 1941 року вело політику компромісу і подальшої співпраці з Гітлером. Нацистська влада одночасно з переслідуванням жидів, яких вона спочатку стали виганяти із державних посад, вела діалог з німецькими сіоністськими керівниками та  виявляли прихильність до них, відрізняючи їх від жидів-«інтеграціоністів», яких переслідували.

Звинувачення в співробітництві з гітлерівською владою адресується не величезній більшості жидів (багато жидів боролися проти фашизму із зброєю в руках в Іспанії з 1938-го по 1939 роки в рядах інтернаціональних бригад, у Варшавському гетто створили «Жидівський бойовий комітет» і загинули, борючись), а жорстко організованим меншостям сіоністських керівників, які протягом восьми років (з 1933-го по 1941-й) працювали в союзі з нацистами.

Їхня єдина турбота - створення потужної Жидівської держави і їхній расистський світогляд сприяли тому, що вони зайняли антианглійську, а не антинацистську позицію.

Після війни вони - конкретно Менахем Бегін і Іцхак Шамір стали керівниками першої величини в державі Ізраїль.

Ахмадінежад назвав передумови створення Ізраїлю брехнею

Президент Ірану Махмуд Ахмадінежад знову заявив, що Голокост - брехня

Президент Ірану Махмуд Ахмадінежад заявив, що передумови створення ізраїльської держави є брехнею, і що боротьба з ним - релігійний борг. 

"Передумови створення (голокост - Ред.) сіоністського режиму (Ізраїлю) - помилкові ... Це брехня, яка ґрунтується на недостовірних та міфічних твердженнях", - заявив Ахмадінежад присутнім у тегеранському університеті на п'ятничній молитві, присвяченій антиізраїльському Дню солідарності з палестинцями, також відомому як День Єрусалиму. 

"Протистояння Ізраїлю - національний і релігійний борг", - додав іранський президент. 

У минулому Махмуд Ахмадінежад не раз виступав проти Ізраїлю, погрожуючи йому, в тому числі, повним знищенням. Нагадаємо, у травні президент Ірану порівняв сіонізм з небезпечною інфекцією.

Джерело: http://tsn.ua/svit/ahmadinezhad-nazvav-peredumovi-stvorennya-izrayilyu-brehneyu.html

Інформаційна кампанія, спрямована на дискредитацію Романа Шухевича базується виключно на радянських пропагандистських матеріалах

Командир УПА Герой України Роман Шухевич

За повідомленням. київського кореспондента АЄН Юхима Джуринського, радник голови СБУ, співробітник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що в архіві меморіального комплексу "Яд ва-Шем" немає досьє на командира УПА Романа Шухевича, а наявні там документи не можуть бути підставою для звинувачень проти нього.

"Жодного досьє на Шухевича в архіві "Яд ва-Шем" немає, а отримані від цієї установи копії документів є фрагментами матеріалів, сфабрикованими КДБ СРСР, і не в якому разі не можуть бути підставою для звинувачень проти Шухевича. Інформаційна кампанія, спрямована на його дискредитацію, не має історичних підстав і базується виключно на радянських пропагандистських матеріалах, сфабрикованих радянською спецслужбою свідченнях", - підкреслив В'ятрович.

Ізраїль не має наміру визнавати український Голодомор

Незаконно утворена держава Ізраїль не має наміру визнавати Голодомор 1932–1933 років в Україні Голокостом, тобто актом етнічного геноциду. Про це заявила в інтерв'ю українському виданню «Дзеркало тижня» «посол» т.з. «Ізраїлю» в Україні Зінка Калай-клайтман. «Ізраїль не може визнати Голодомор актом етнічного геноциду», — заявила посолка.

«Ізраїль визнає актом геноциду те, що визнане міжнародним правом. А саме: геноцидом вважається знищення за етнічною приналежністю. Таким, зокрема, був єврейський «голокост», — сказала Зінка Калай-клайтман.

В той же час, за словами жидівського «дипломата», т.з. «Ізраїль» визнає, що Голодомор був найбільшою трагедією українського народу, і закликає до його подальшого вивчення.

Нагадаємо, нещодавно в українській пресі були опубліковані прізвища керівників СРСР, відповідальних за Голодомор. Публікація цих списків викликало протест деяких єврейських організацій України, які порахували цей список «проявом акту антисемітизму».

Вкажемо також, що наразі Ізраїль проводить Голокост палестинців, оскільки сіонізм є різновидом расизму.

28 вересеня 2008 р.