Голокост і чотири мільйони варіантів

Яким історія пам'ятатиме Голокост - як історичний жах чи як історичну містифікацію? Це залежить від того, чи управляє історією світовий сіонізм.

Упродовж десятиліть більшість людей сприймала Голокост як правду. Існували деякі скептики. Пошукові системи Інтернету, такі як Google або Yahoo надавали тисячі статей, що підтверджували або сумнівались у ньому. Але це все закінчилося. Як і засоби масової інформації, на даний час пошукові системи  повністю належать або контролюється сіоністами. (Де вони отримують фінансування?) Пошуковими системами прокотилися цунамі, очищаючи все крім сіоністських сайтів, які повсюдно стверджують, що 6 мільйонів жидів були вбиті в "нацистських таборах смерті" в період з 1940 по 1945 рік, і що всі хто в цьому сумнівається - є антисемітами. Чому сіонізм вважає за  необхідне зачищати   пошукові системи? Чи є Голокост уразливий? Якою є справжня історія?

Сьогодні сіоністи стверджують, що у 1940 році жило 17 мільйонів жидів, у 1945 році 11 мільйонів, втрачено - 6.000.000. Ви бачите це скрізь - у школах, кіно, телебаченні, радіо, газетах, історії, літературі і тисячах пам'ятників та меморіалів у всьому сіоністському світі. І ось тепер в Інтернеті. Зверніть увагу, це число залишається незмінним упродовж більш як півстоліття.

Слід розуміти, що слово "жиди", яке використовується в цій статті, в першу чергу стосується раси хазар з Азії, котрих Бенджамін Франклін назвав "азіатами". Сьогодні в Європі та Америці, хазари становлять більшість "жидів" (див. Бенджамін Фрідман). І більшість жидів є сіоністами.

Сучасний сіонізм - це високо організований політичний рух, а не релігія. Він орієнтований на "сходження" до світового панування і дуже добре фінансується. Голокост є його серцем і душею. Він виник в 1800-х роках за підтримки Ротшильда і зажадав власної країни в Палестині. У 1916 році Англія обіцяла це в підготовленій Ротшильдом і Брандесом Декларації Бальфура заради отримання підтримки від США в Першій світовій війні, але відмовилася. Знадобилася спільна симпатія до Голокосту після Другої світової війни, щоб спонукати країни передати частину Палестини сіоністам в 1948 році. Втім існує небезпека, що прапор Ізраїлю висітиме на флагштоку Голокосту. Голокост також підготувала Індустрія Голокосту, в якій сотні мільярдів збираються для "жертв", їх нащадків і для Ізраїлю, і так до нескінченності. І, нарешті, Голокост, можливо, є найбільшою політичною дубиною в історії. І світовий сіонізм не зупиниться щоб придушити всі дослідження або питання з приводу Голокосту. Через те що в ньому існують якісь хиби?

Вікіпедія в інтернеті відома як енциклопедія, що співчуває Голокосту. Проте, при порівнянні її статті "Голокост" із статтею  "Табір смерті" виникають серйозні проблеми. Ми всі чули про Освенцім, Бухенвальд, Дахау, Треблінку та ін. - назви, які викликають тремтіння від страху і жаху, навіть сьогодні, завдяки постійному повторюванню і закріпленню у сіоністських ЗМІ. Але є й багато інших таборів: Берген-Бельзен, Белжець, Хелмно, Jasenovak, Майданек, Собібор, Sachenhausen, Зангерхаузен, Флоссенбург, Гріні, Клоога, Ландсберг-ам-Лех, Flöha, Оранієнбург, Гамбург-Нойенгамме, Маутхаузен, Нацвейлер, Равенсбрюк, Малий Тростенець і Терезін. Значна частина інформації заснована на оцінках сіоністів, в документах і свідченнях з незначною кількістю переконливих доказів.

Ревізіонізм голокосту

Сьогодні всякий знає, що існують групи людей, які радикально ставлять під сумнів пануюче уявлення про долю жидів у Третьому Рейху. Цих людей називають "ревізіоністами", або, точніше сказати, "ревізіоністами голокосту". ЗМІ лають їх убивчими висловами, називають "оббріхувачами Освенціму" і, не довго думаючи, пхають в один горщик з "правими радикалами". Якщо пересічного громадянина запитати: що, власне кажучи, стверджують ревізіоністи та на що вони спираються у своїх доводах, то він нічого не зможе відповісти. І це є природнім, оскільки ЗМІ, що знаходяться під суворим і тотальним контролем, заборонено повідомляти будь-що про аргументи ревізіоністів.

Через це багато людей мають хибне уявлення про ревізіонізм і вважають, що ревізіоністи нехитро заперечують страждання жидів під час Другої світової війни. Насправді, ніхто не сперечається з тим, що значне число жидів під час панування націонал-соціалістів (НС) інтернували в концентраційні табори (КТ), що чимала їхня кількість померла там від епідемій і виснаження. Ніхто не бере під сумнів факти розстрілу окремих жидів, насамперед на Cхідному фронті.

Ревізіонізм голокосту - це напрямок в історичній науці, прихильники якого науково спростовують і заперечують історії про нібито масове знищення євреїв нацистами в роки Другої світової війни. 

Суть ревізії Голокосту полягає у з'ясуванні та уточнення історичних фактів. Дослідницька діяльність ревізіоністів голокосту спрямована на приведення історії Другої світової війни у відповідність з реальними фактами. У світлі нових або недооцінених фактів ревізіоністи піддають критичному вивченню і перегляду офіційну історію т. зв. «голокосту». На основі строго наукових досліджень ревізіонізм прийшов до висновку, що офіційна версія Другої світової війни є всього лише продовженням військової пропаганди і важливою складовою частиною сіоністської ідеології, що виправдовує створення держави Ізраїль і єврейську політику по всьому світу (особливо, на території Палестини).

На їх місці я би дуже злякалася

Джейн Гарденер

If I Were Them I’d Be Scared Too. By Jayne Gardener

Я можу зрозуміти єврейських сіоністів, які жахаються ідеї втручання науковців-істориків у вивчення Голокосту. Я маю на увазі, що ніхто з них не хоче фігурувати в цьому питанні як відвертий брехун. Або як дурень, якого втягнули у 62-річну брехню, не дивлячись на все сильніші докази неправдивості поширюваної ними інформації про долю євреїв під час другої світової війни. Виявилося, що більшість того, про що вони нам розповідали, було неправдою, а факти були перекручені до невпізнання.

Вони самі вже відмовилися від своїх найбільш неймовірних тверджень за ці всі роки. Наприклад, про кількість загиблих. Спочатку стверджували, що в одному лише Освенцімі (Аушвіці) загинуло 9 мільйонів, згодом ця цифра була переглянута та з кінця війни постійно змінювалася. Згодом музей в Освенцімі зменшив кількість загиблих з 4-ох до 1,5 мільйонів, та за довідками Червоного Хреста навіть ця цифра є перебільшеною. Не будемо навіть здогадуватись, як можна зменшити на два з половиною мільйони жертв Освенціму, проте й далі мати загальну суму в 6 мільйонів загиблих. Навіть першокласник зрозуміє, що математика тут не працює.

Під час одного з судових засідань проти пана Ернста Цюнделя, пан Цюндель та його адвокати примусили Червоний хрест представити дані організації щодо обліку загиблих. Червоний хрест представив документ про те, що кількість померлих по всіх таборах склала 272 тисячі. Без сумніву, людська смерть від тифу, голоду та інших причин є поганою справою. Але коли війна наближалася до кінця і німецькі транспортні комунікації були знищені бомбардуваннями союзних військ, це унеможливило забезпечення продовольством. В результаті загинуло багато цивільного населення Німеччини, а що вже казати за ув’язнених у концтаборах.

Європа позбавляється гіпнозу «голокосту»

Конституційний суд Іспанії ухвалив, що заперечення так званого «голокосту» не може визнаватися кримінальним злочином і каратися тюремним ув'язненням, оскільки знаходиться в межах свободи слова. Згідно цьому рішенню, в Іспанії всі особи, затримані за заперечення міфу про «голокост», звільняються з-під варти.

Таке рішення суд ухвалив після того, як був створений прецедент і відмінений вердикт про тюремне ув'язнення строком на 5 років, винесений власникові книжкового магазина, в якому продавалися книги націонал-соціалістичного змісту.

Останнім часом Євросоюз пом'якшив свою позицію відносно так званого «заперечення голокосту». Були задоволені численні скарги активістів, що борються за цивільні свободи. При цьому в Євросоюзі закликали розцінювати заперечення міфу про «голокост» як протиправну дію лише в тому випадку, якщо це призводить до «розпалювання ненависті».