Ревізіоніст, який заперечує Голокост вийшов на волю

Ернст Цюндель

Ернст Цюндель, відомий в Європі публіцист і ревізіоніст вийшов на свободу. 5-річний тюремний термін Цюндель відбував за заперечення фактів масового знищення жидів німецькими нацистами.

Біля виходу з в’язниці, ревізіоніста зустрічали близько 20 прихильників з квітами.

До тюремного ув’язнення Цюнделя засудив суд міста Манненгейм в 2007 році, до цього він провів у камері 2 роки після депортації до Німеччини з Канади. Головне в чому звинувачували Цюнделя – створення інтернет-сайту, на якому розміщувалися публікації, що спростовували факт Голокосту.

Цюндель поки не повідомив про свої найближчі плани крім наміру повернутися в рідний Шварцвальд з метою поправити своє здоров’я.

В даний момент, в Німеччині очікується початок ще одного судового процесу, призначеного на 16 квітня 2010 року. Перед судом має постати англійський священик Річард Вільямсон, який в 2009 році на семінарі в Регенсбурзі заявив шведському телебаченню, що число загиблих від рук гітлерівців жидів складає зовсім не 6 мільйонів, а двісті-триста тисяч. Причому ніхто з них не був знищений в газових камерах.

Поки не відомо чи прибуде Вільямсон, який перебуває в Англії на процес в Німеччину.

Джерело: Associated Press

БАБИН ЯР: РЕАНІМАЦІЯ ГОЛОКОСТУ І ПРИВАТИЗАЦІЯ УКРАЇНИ

Григорій МУСІЄНКО,

професор філософії і політології

Минуле століття збагатило українську націю багатьма знаковими подіями планетарного і національного рівня.

Серед них юдо-більшовицький переворот 1917 року, відновлення української державності 1917—1920 років, поваленої тим же більшовизмом. Особливо пам’ятні для українців голодомори 1921—1922, 1932—1933 та 1946—1947 років, які разом позбавили життя майже 20 мільйонів українців. А хіба можна забути дві світові війни, які косою смерті викосили ще понад 20 мільйонів українців. Колективізація, індустріалізація, гулагізація, депортації зачистили терени України від українців чисельністю до 25—30 мільйонів осіб. Окремим рядком вписано в історію України Чорнобильську катастрофу, яка поставила під загрозу генофонд української нації — живих і ненароджених українців. Тим часом світ вдає, що всього цього не було. То чи варто дивуватися, що нині в Україні неукраїнська окупаційна влада дозволяє в сесійній залі парламенту знущатися над пам’яттю десятків мільйонів українців, які стали жертвою світових гендлярів. Понад те, нині існує реальна небезпека тотального знищення українців позбавленням їх засобів існування, насамперед основи основ життя нації — ЗЕМЛІ. Чужинські орди, мов сарана, посунули в Україну і грабують українців у будь-який спосіб: підкупами, терором, захопленням влади всіх рівнів, поширенням хвороб, інформаційним зомбуванням, знищенням інтелектуального потенціалу, освіти, науки та ін. Можна продовжити цей перелік «наших перемог», на прикладі яких президент України закликає українців вчитися. Ще більше треба вчитися українцям на власних поразках і чужих перемогах, здобутих шахрайством, підступом, спекуляцією на українській щирості, довірливості чи навіть глупоті. Прикладом цього є історія жидівського голокосту, міф про який підкорив цілий світ і загрожує перетворити всіх гоїв (нежидів) на рабів «богообраного народу».

Історія цього міфу сягає біблійних часів, а ідеологічну доктрину викладено у проповідях давніх жидівських пророків, у «святих книгах» юдеїв — Торі, Старому Заповіті, Талмуді й новітньому вченні марксизмі-ленінізмі. У цих джерелах простежується ідея про суцільну мережу страждань «бідних жидів», над якими нібито знущаються всі народи Землі, від єгиптян, вавилонців, персів до українців, росіян, німців та інших народів. Суть новітнього варіанта міфу про одвічні «страждання» жидів загалом зводиться до того, що під час Другої світової війни гітлерівський режим Німеччини нібито остаточно надумав вирішити «жидівське питання», з цією метою у різний спосіб фізично знищити мільйони жидів. Його витворили жидівські «мисливці» за німецькими нацистськими верховодами і так званими українськими колаборантами, зокрема Елі Візель, Шімон Візенталь — організатор відомої всьому світу провокації проти українця Івана Дем’янюка, переслідування якого триває у США й донині. Одним з найпереконливіших доказів фіктивності міфу про голокост є статистичні дані про число жидів у світі на початку й наприкінці Другої світової війни. Згідно із статистичними даними, наведеними в найавторитетнішому виданні «Світовий альманах», 1940 року у світі було 15.315. 000 жидів, а 1947 року їх налічувалося аж 15.753. 000! А мало б бути в межах 9.000.000.

У Тегерані відбувся форум «Голокост — сакральна брехня Заходу»

Президент Ірану Махмуд Ахмаді-Нежад назвав лібералів, що претендують на роль поборників демократії, покровителями логіки «голокосту», які, додавши сакральність цьому міфу, нікому не дозволяють займатися чесними дослідженнями і викриттями цієї афери.

Махмуд Ахмаді-Нежад в посланні, адресованому міжнародному форуму в Тегерані «Голокост — сакральна брехня Заходу», пояснив, що розкрити суть «голокосту» — означає покласти край існуванню незаконного сіоністського анклава в Палестині.

Ахмаді-Нежад відзначив, що «голокост», придуманий після закінчення другої світової війни євреями, - основа для продовження впливу Америки й Англії на міжнародній арені і додав, що ці країни поставили перед сіоністським анклавом завдання, яке полягає в тому, щоб в регіоні не з'явилася ніяка антизахідна сила, а тим більше на ісламських територіях, щоб не допустити загрози західному розбою і імперіалізму з боку ісламської цивілізації й культури.

Президент Ірану підкреслив, що сьогодні сіоністи тримають в своїх руках владу над багатьма політичними центрами, багатствами і ЗМІ, вони (сіоністи) зробили залежними від себе багатьох політиків і багато політичних партій в різних країнах. Завдяки цьому, сіоністи займаються розграбуванням багатств і придушенням інтересів народів світу, поширюють культ розпусти, знищують культуру і людські цінності.

На закінчення Махмуд Ахмаді-Нежад закликав вчених, мислителів і молодь ще активніше виявляти суть сіонізму, що є творцем міфу про «голокост», і викривати брехню «голокосту» в усьому світі.

Форум «Голокост — сакральна брехня Заходу» відбувся в актовому залі університету «Санат-е Шаріф» в Тегерані на знак протесту і засудження просіоністської політики ООН, яка проголосила один день в році «днем голокосту».

Інформаційна кампанія, спрямована на дискредитацію Романа Шухевича базується виключно на радянських пропагандистських матеріалах

Командир УПА Герой України Роман Шухевич

За повідомленням. київського кореспондента АЄН Юхима Джуринського, радник голови СБУ, співробітник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що в архіві меморіального комплексу "Яд ва-Шем" немає досьє на командира УПА Романа Шухевича, а наявні там документи не можуть бути підставою для звинувачень проти нього.

"Жодного досьє на Шухевича в архіві "Яд ва-Шем" немає, а отримані від цієї установи копії документів є фрагментами матеріалів, сфабрикованими КДБ СРСР, і не в якому разі не можуть бути підставою для звинувачень проти Шухевича. Інформаційна кампанія, спрямована на його дискредитацію, не має історичних підстав і базується виключно на радянських пропагандистських матеріалах, сфабрикованих радянською спецслужбою свідченнях", - підкреслив В'ятрович.

Ізраїль не має наміру визнавати український Голодомор

Незаконно утворена держава Ізраїль не має наміру визнавати Голодомор 1932–1933 років в Україні Голокостом, тобто актом етнічного геноциду. Про це заявила в інтерв'ю українському виданню «Дзеркало тижня» «посол» т.з. «Ізраїлю» в Україні Зінка Калай-клайтман. «Ізраїль не може визнати Голодомор актом етнічного геноциду», — заявила посолка.

«Ізраїль визнає актом геноциду те, що визнане міжнародним правом. А саме: геноцидом вважається знищення за етнічною приналежністю. Таким, зокрема, був єврейський «голокост», — сказала Зінка Калай-клайтман.

В той же час, за словами жидівського «дипломата», т.з. «Ізраїль» визнає, що Голодомор був найбільшою трагедією українського народу, і закликає до його подальшого вивчення.

Нагадаємо, нещодавно в українській пресі були опубліковані прізвища керівників СРСР, відповідальних за Голодомор. Публікація цих списків викликало протест деяких єврейських організацій України, які порахували цей список «проявом акту антисемітизму».

Вкажемо також, що наразі Ізраїль проводить Голокост палестинців, оскільки сіонізм є різновидом расизму.

28 вересеня 2008 р.

«Велике кохання Голокосту» виявилося брехнею

Герман Розенблат (Herman Rosenblat), жид, який "дивом пережив" нацистські концтабори, написав автобіографічну книгу «Ангел за парканом» (Angel at the Fence).

Розенблат під час Другої світової війни підлітком був ув'язнений у Шлібені — підрозділі концентраційного табору Бухенвальд, і вижив завдяки Ромі Радзіцкі — 9-и річній жидівській дівчинці, яка жила поруч у місцевому господарстві і видавала себе за християнку. Розенблат розповів, що він познайомився з Ромою, коли вона залазила на огорожу з колючого дроту, з якої 7 місяців поспіль кидала йому яблука, поки Розенблата не направили в інший концтабір. Пізніше, в 1957 році, Розенблат і Радзіцкі знову зустрілися випадково на Коні-Айленд, коли Розенблат погодився на побачення наосліп з польською іммігранткою. Під час розмови обидва зрозуміли, що вже зустрічалися. Незабаром вони одружилися і прожили разом більше 50 років.

Опра Вінфрі назвала це «найбільшою історією кохання за 22 роки існування свого шоу, про яку ми коли-небудь розповідали в ефірі». Цю історію називали «Великим коханням Голокосту».

Однак дослідники Голокосту почали сумніватися в достовірності деталей розповіді. Вони довели, що в Радзіцкі не було навіть фізичної можливості щось перекинути Розенблату в концентраційному таборі і що насправді Радзіцкі працювала на фермі неподалік від Бреслау — в 210 кілометрах від Розенблата.

Опра Вінфрі заявила що "дуже розчарована".

У 2008 році видавництво Berkley Books скасувало публікацію книги, також були відмінені зйомки фільму під назвою «Квіти біля паркану» з бюджетом $25 млн.

БУХЕНВАЛЬД: УКРАЇНЦІ ПРОТИ НКВД

В'язні Бухенвальда після визволення

Наша газета продовжує публікацію спогадів учасників українського Руху Опору нацистам під час Другої світової війни. Відомо, що НКВД проводило свою діяльність не лише всередені країни, а й за її межами. Про це вона нагадала гучним вбивствами Євгена Коновальця в Ротердамі.

Під час війни агенти цієї всюдисущої служби проникали у гестапо, вермахт, власівську армію РОА, ОУН, Європейський рух опору. Мережа НКВД діяла і в концентраційних таборах — і тут Москва намагалася не випускати з-під комуністичного впливу своїх колишніх громадян. У таборах таємні агенти НКВД могли ліквідовувати своїх ідеологічних супротивників майже безкарно. Також активно розбудовували свою підпільну таброву мережу і польські шовіністи. Отож, жорстока боротьба продовжувалася і за гратами. Про трагічну долю арештованих гестапо членів ОУН і боротьбу українців за власну гідність навіть у смертельних обіймах німецьких концтаборів розповідає учасник оунівського підпілля і в’язень Бухенвальду Володимир Леник.

Європа позбавляється гіпнозу «голокосту»

Конституційний суд Іспанії ухвалив, що заперечення так званого «голокосту» не може визнаватися кримінальним злочином і каратися тюремним ув'язненням, оскільки знаходиться в межах свободи слова. Згідно цьому рішенню, в Іспанії всі особи, затримані за заперечення міфу про «голокост», звільняються з-під варти.

Таке рішення суд ухвалив після того, як був створений прецедент і відмінений вердикт про тюремне ув'язнення строком на 5 років, винесений власникові книжкового магазина, в якому продавалися книги націонал-соціалістичного змісту.

Останнім часом Євросоюз пом'якшив свою позицію відносно так званого «заперечення голокосту». Були задоволені численні скарги активістів, що борються за цивільні свободи. При цьому в Євросоюзі закликали розцінювати заперечення міфу про «голокост» як протиправну дію лише в тому випадку, якщо це призводить до «розпалювання ненависті».

"Містифікація шахрая" Стівена Спілберга

У фільмі С.Спілберга "Список Шиндлера" розповідається як багатий жид Оскар Шиндлер врятував життя більш ніж тисячі польських жидів під час Голокосту наймаючи їх на роботу на власностворену фабрику. Для надання фільму більшої достовірності його знято на чорно-білу плівку.

Ревізіоністи Голокосту Ернст Цюндель та Фрідріх Берг оповідають іншу версію цієї історії: коли в листопаді 1944 року радянська армія перебувала на підступах до Плашова — табору в п'ятдесяти кілометрах на схід від Освенціму, Шиндлер і тисяча з гаком жидів прийняли рішення йти на захід з відступаючими нацистами, замість того, щоб залишитися і бути визволеними радянськими військами. Деякі з них навіть провели наступні кілька тижнів в Освенцімі, але ніхто з них не загинув у «газових камерах» — навіть у фільмі. Навіть на внутрішній стороні обкладинки роману, за яким знімався фільм, написано: «Ця книга є художнім твором. Імена, персонажі, місця і події є продуктом уяви автора або використовуються фіктивно. Будь-яка подібність з реальними подіями або місцями або особами живими чи мертвими є цілком випадковою».

ГЛОБАЛІЗМ ЯК ПОЛІТИЧНИЙ ПРОДУКТ СІОНІЗМУ

Загальновідомо, що історія сіонізму тісно пов’язана з історією масонства. Створені і підтримувані міжнародним сіонізмом великі і малі різнополярні політичні, економічні, історичні, національні проблеми є основною причиною воєн, революцій і повалення влади.

Тендітний світ на Землі не раз піддавався небезпеці в результаті таємної змови міжнародного сіонізму, що не раз призводило до загибелі великих імперій і масового знищення людей. Міжнародний сіонізм, який прагне до світового панування, є автором практично всіх змов і політичних інтриг у світі. Сіоністи готові платити мільярди доларів і приносити в жертву мільйони людей, аби керувати усім світом. Вивчаючи історію масонства і єврейського сіонізму, мимоволі доходиш думки, що в будь-якому куточку планети, де панує політична й економічна стабільність, рано чи пізно з’являються масони — єврейський сіонізм. Потім настає нестабільність, розпочинається хаос, вибухають революції, державні перевороти, після чого на тривалий час запановує анархія. Саме за такої ситуації масони захоплюють фінансову й економічну систему країни. Подальша політика єврейського сіонізму призводить до деморалізації країни, народу, особливо молоді. Під виглядом модернізації нового суспільства запроваджується культ насильства, сексу, вседозволеності, знищуються віра, основи моралі народу, суспільства, держави.