У фільмі С.Спілберга "Список Шиндлера" розповідається як багатий жид Оскар Шиндлер врятував життя більш ніж тисячі польських жидів під час Голокосту наймаючи їх на роботу на власностворену фабрику. Для надання фільму більшої достовірності його знято на чорно-білу плівку.
Ревізіоністи Голокосту Ернст Цюндель та Фрідріх Берг оповідають іншу версію цієї історії: коли в листопаді 1944 року радянська армія перебувала на підступах до Плашова — табору в п'ятдесяти кілометрах на схід від Освенціму, Шиндлер і тисяча з гаком жидів прийняли рішення йти на захід з відступаючими нацистами, замість того, щоб залишитися і бути визволеними радянськими військами. Деякі з них навіть провели наступні кілька тижнів в Освенцімі, але ніхто з них не загинув у «газових камерах» — навіть у фільмі. Навіть на внутрішній стороні обкладинки роману, за яким знімався фільм, написано: «Ця книга є художнім твором. Імена, персонажі, місця і події є продуктом уяви автора або використовуються фіктивно. Будь-яка подібність з реальними подіями або місцями або особами живими чи мертвими є цілком випадковою».
Ернст Цюндель також довів, що деякі події з фільму просто не могли відбуватися. В інтернеті можна найти безліч інформації, схем, які свідчать, що в коменданта табору Амона Гета навіть не було можливості стріляти з балкону свого будинку із гвери в ув'язнених, адже його будинок розташовувався нижче бараків... Та й навіщо йому було знищувати робочу силу?
Інші критики також стверджують, що події фільму є перекрученими і зовсім не збігаються з реальністю. За словами Девіда Брукшмидта, вдова Оскара Шиндлера Емілі Шиндлер охарактеризувала фільм Спілберга як «брехню». Девід Кроу, професор історії з Північної Кароліні, пов'язаний з Американським меморіальним музеєм Голокосту у Вашингтоні, в інтерв'ю New York Times стверджував, що коли складалися списки, Шиндлер фізично не міг приймати у цьому участь, оскільки перебував у той час у в'язниці за підозрою у підкупі нацистського офіцера СС коменданта концентраційного табору Амона Гета, роль якого у фільмі виконав Ральф Файнс; також бухгалтер Шиндлера Іцхак Штерн (Бен Кінгслі) не працював на нього в цей період. Кроу виявив також, що ізраїльтяни зарахували Шиндлера до праведників світу не в 1958 році - за 16 років до його смерті - а тільки в 1993, коли на зйомки фільму Спілберга до Єрусалиму прибула дружина Оскара Емілія. Кроу також розповів, що після війни Шиндлер крав гроші в тих кого він рятував, а Емілія назвала його «аморальним розпусником».
В США жартівники замість "Schindler's List" (Шиндлерс лист - список Шиндлера") кажуть "Swindler's Mist" (Свіндлерс міст - містифікація шахрая).
Немає коментарів:
Дописати коментар