12.20.2015

Сергій Дацюк: Відмова світу у моральному праві Росії на перемогу у Другій світовій війні

Дацюк
Сергій Дацюк
Шановні росіяни!

Коли весь світ 8-го травня 2015 згадує про закінчення європейської частини Другої світової війни (Victory in Europe Day) 70 років тому, ви 9-го травня 2015 святкуєте день 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Хотілося б запитати - чому саме ви пишаєтеся?

 

Гордість за Перемогу 70 років тому взагалі підозріла, бо такий тривалий час мало дати багато інших приводів для гордості, щоб точно так само зводити їх у ранг символів і орієнтирів державної політики.

Однак нинішня російська пропаганда саме цю Перемогу звела під всенародний культ і саме цю Перемогу використовує для мілітаризації суспільної свідомості Росії, стимулюючи її агресію і направляючи ненависть проти Заходу і проти України, що останнім часом все більше орієнтується на Захід.
 

Хотілося б нагадати вам, росіяни, що СРСР не є єдиним переможцем у Другій світовій війні, що разом з СРСР переможцями були також США і Великобританія, що свій внесок у Перемогу вклали й інші країни Європи, включаючи антинацистські сили Німеччини і антифашистські сили Італії.
 

Незалежно від того, що розповідає вам російська пропаганда, хотілося б пояснити, чому союзники СРСР у Другій світовій війні і представники більшості країн світу, які воювали проти націонал-соціалізму Німеччини, фашизму Італії та мілітаризму Японії в 1939-1945-х роках, не святкують нині разом з вами День Перемоги в Москві.

У всього світу з Росією виявляються різні способи пам'яті: світ відзначає пам'ять закінчення європейської частини Другої світової війни, а Росія святкує Перемогу у Великій Вітчизняній війні, вибірково запрошуючи-приймаючи учасників саме свого свята і виробляючи тим самим переділ світу на своїх і чужих.

Сталінська пропаганда назвала цю війну Великою Вітчизняною війною 1941-1945 років, щоб приховати сепаратну співпрацю і розділ сфер окупації Європи між націонал-соціалістичною Німеччиною і комуно-соціалістичним Радянським Союзом з 1939-го по 1941 рік, зафіксовані в пакті Молотова-Ріббентропа в 1939 році , сором'язливо і брехливо сьогодні званому в російській Вікіпедії "Договором про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом", де розділ сфер окупації названий як "розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі на випадок" територіально-політичної перебудови "".

Чи розумієте ви, росіяни, що святкуючи сьогодні Перемогу в вибірково виділеної радянською пропагандою частини Другої світової війни - так званої Великої Вітчизняної війни, - ви, по суті, виправдовуєте пакт Молотова-Ріббентропа? Чи розумієте ви, що святкуючи Перемогу у Великій Вітчизняній війні, ви тим самим визнаєте цей рудимент сталінської пропаганди, який сучасна російська влада перетворила на символ свого антизахідного реваншизму?

Хто з вас, росіяни, пам'ятає, що Друга світова війна закінчилася 2-го вересня 1945? А як ви думаєте, чому ж ви святкуєте Перемогу 9-го травня, а не 2-го вересня? Чому радянська пропаганда так вибірково підійшла до фіксації вашої свідомості саме на європейській частині Другої світової війни? А це сталося тому, що незалежно від капітуляції Японії і підписання Декларації про закінчення війни між СРСР і Японією мирний договір так і не був підписаний.

Інакше кажучи, Росія святкує день окупації СРСР Східної Європи, яка тоді цими країнами не оскаржувалася, проте стала оскаржуватися вже досить скоро. Окупація ж південних Курильських островів з того часу і донині оспорюється Японією. США ж переграли СРСР в післяевропейскої частини Другої світової війни - здійснивши окупацію Японії. Це дозволило провести США демократизацію і демілітаризацію Японії і призвело до добровільного припинення ними окупації шляхом прийняттям Сан-Франциського мирного договору. США отримали дружню до них Японію.

Нічого подібного СРСР не зробив у Східній Європі, окупація якої закінчилася лише з катастрофою СРСР. Причому Росія у спадок від окупації СРСР отримала країни Східної Європи, які вельми насторожено, а то й вороже, ставляться до Росії. Порівняння політичного клімату, економічного стану і культурного розвитку країн, що були у зоні впливу США-Великобританії, і країн, що були у зоні впливу СРСР, на користь перших. СРСР виявився нездатний до позитивної цивілізаційної експансії. У Росії потенціал до позитивної цивілізаційної експансії ще менше - досить подивитися на загальний стан Придністров'я, Абхазії, Південної Осетії.

Давайте скажемо чесно: якщо СРСР після Другої світової війни отримав Східну Європу, то США після Другої світової війни отримали практично весь інший світ. Так хто ж тоді переможець у Другій світовій війні? Очевидно той же, хто переміг і в Третій (Холодної) світовій війні. Нинішня російська влада ніяк не може змиритися з гегемонією США у світі. Саме тому радянська, а тепер і російська, пропаганда виділяє частину часу Другої світової і частина території Європи, що брала участь у Другій світовій війні і переможеною СРСР, для створення обмеженої гордості СРСР-Росії.

Практично весь інший світ сприймає Перемогу СРСР у Великій Вітчизняній війні 9-го травня 1945 як встановлення радянського режиму імперської по своїй суті окупації Східної Європи. Росія, розв'язавши в даний час на територіях Грузії і України імперіалістичну війну, продемонструвала всьому світу свої імперіалістичні устремління. Оскільки Росія у своїх діях, в риториці своєї влади і в сприйнятті більшості росіян продовжує практику пан'європейського імперіалізму, вона неминуче знаходить виправдання цій імперіалістичної окупації в минулому.

Хотілося б також пояснити, чому Парламент Польщі ухвалив рішення святкувати День Перемоги у Другій світовій війні 8-го травня, відмежувавшись тим самим від свята 9-го травня, прийнятого в СРСР , що зберігається в сучасній Росії. Польща закликала тим самим інші європейські країни послідувати її прикладу. Сенат Польщі при прийнятті цього рішення зазначив, що закінчення Другої світової війни в Європі в разі країн, які були звільнені Радянським Союзом, і в яких згодом була встановлена ​​недемократична політична система, "складно визнати, як тріумф свободи".

Таким чином, звільнення Радянським Союзом Східної Європи від націонал-соціалістичного поневолення стало для неї новим імперським комуно-соціалістичним пригніченням. Відмежування Польщі від цього свята в Росії є відмежування від імперіалістичного дискурсу, супроводжуючого сьогоднішню імперіалістичну практику Росії.

Імперське пригнічення Східної Європи після Великої Вітчизняної війни під ідеологією комуно-соціалізму призвело не тільки до краху самого комуно-соціалізму, а й до випадання Східної Європи із зони російського впливу в 80-90-ті роки ХХ століття. Нинішній проект Європейського Союзу надає зовсім інший рівень свободи, рівноправних договірних відносин і співробітництва, чого так і не змогла запропонувати пострадянська Росія. Російський імперіалізм виключає рівноправні відносини між Росією та іншими країнами. Саме тому Україна змушена була відмовитися від встановлення більш тісних відносин з імперською Росією.

Чому Україна не святкує День Перемоги разом з Росією?

В Росії святкують Перемогу Вітчизни, якої давно вже немає. Росія, продовжуючи називати цю війну Вітчизняною, по суті, націоналізує її Перемогу, відкидаючи право на цю Перемогу для України, Казахстану, Білорусі, Естонії, Латвії, Литви та інших країн, колишніх республік Радянського Союзу, які, вже ніякого відношення до Батьківщини СРСР не мають.

Нинішній лідер Росії в 2010-му році публічно і цілком серйозно заявив, що Росія виграла б цю війну без України. Питання тут не в підрахунках демографічних втрат України і не в підрахунках економічного потенціалу України під час Другої світової війни. Питання в принципі - росіяни взяли сам підхід свого лідера, що складається в русифікації Перемоги у Великій Вітчизняній війні, у відторгненні України від права бути переможцем. Інакше кажучи, Росія намагається вкрасти Перемогу в інших народів СРСР, бажаючи стати єдиним спадкоємцем цієї Перемоги.

Більш того, російська влада підготувала і в 2014-му році ініціювала війну проти України, анексувавши Крим і розв'язавши мятежевойну на Донбасі, потай продовжуючи постачати туди військову техніку, боєприпаси, а також російських солдатів і офіцерів, заперечуючи при цьому свої дії, тобто публічно обманюючи як свій народ, так і народи інших країн світу. Тим самим Росія своїми діями не тільки знищила довіру між російським та українським народом, але й зрадила пам'ять наших дідів, які воювали разом у Другій світовій війні.

Російська влада здійснила масштабну інформаційну війну, принижуючи і поплюжуючи українців за їх бажання самостійно визначати свою геополітичну орієнтацію. Українці в своїй абсолютній більшості не підтримують нацизм і фашизм, про що говорять результати президентських і парламентських виборів 2014-го року, хоча російська пропаганда нав'язує уявлення про тотальну фашизацію України.

Росія погрожує сьогодні Європі і всьому світу своєю агресією, перетворюючись на того, з ким воювала в 1941-1945-х роках. Росія, використовуючи фашистські та націонал-соціалістичні практики в своїй політиці, підтримує екстремістських і відверто націоналістичних лідерів у Європі. Росія загрожує всьому світу ядерною зброєю, руйнуючи світовий порядок, який встановився після Другої світової війни. Актуалізуючи риторику Перемоги і війни, Росія по суті готується до нової війни.

Росія не витягла уроків зі своєї Перемоги 1945 року. Росія продовжує таку ж імперську мілітаристську практику, як і Німеччина в першій половині ХХ століття, що свого часу і призвело до Першої і до Другої світових воєн.

Росія досі не осмислила суть Другої світової війни і суть Перемоги у цій війні,  не оформила це осмислення в громадському дискурсі і не враховує його в актуальній політиці.

Росія не зробила ніяких висновків зі своєї поразки 1991 року. Відмова пострадянських країн слідувати в цивілізаційному фарватері Росії це і є її поразка. Нездатність Росії мирним чином привернути пострадянські країни в свій цивілізаційний проект, доведення ситуації до війни з Грузією і Україною - це остаточна поразка російського цивілізаційного проекту.

Програвши Третю (Холодну) світову війну, безглуздо перегравати Другу світову війну, що нині намагається зробити Росія.

Світ не вправі заборонити Росії святкувати її власну Перемогу у Великій Вітчизняній війні так, як її влада і її народ це розуміють. Але світ може і повинен відмовити Росії в праві на Перемогу у Другій світовій війні хоча б тому, що результатом її було поневолення східно-європейських народів.

Перемогу в Світовій війні не святкують поодинці або зі своїми. Перемогу в Світовій війні святкують усім світом. Якщо союзники в світовій війні перестали бути союзниками, якщо більша частина світу повстала проти Росії, значить щось не так у самій Росії.

Світ визнає право Росії на Перемогу у Вітчизняній війні.

Світ відмовляє Росії в моральному праві на Перемогу у Другій світовій війні.



Немає коментарів:

Дописати коментар